3 березня – Всесвітній день дикої природи: Мезинський парк
20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН на своїй 68-й сесії проголосила 3 березня – день підписання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), у 1973 році – Всесвітнім днем дикої природи з метою підвищення обізнаності про диких тварин та рослин у світі.
Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети» відзначає центральну роль лісів та їх екосистемних послуг у забезпеченні добробуту сотень мільйонів людей у всьому світі, і особливо корінних та місцевих громад, які історично пов’язані з лісами та прилеглими до них територіями.
Арнольд Ньюмен, американський натураліст та віце-президент Міжнародного товариства по збереженню вологих тропічних лісів, назвав ліси «зеленими легенями планети». Одне дерево за день забезпечує достатнім об’ємом кисню до 4 людей, а один гектар лісу може поглинути вуглекислий газ, що утворився при диханні від 250 осіб.
Дерева не тільки забезпечують чисте повітря, але й беруть участь у формуванні клімату планети. Вони переробляють шкідливі викиди, допомагають зберігати родючість ґрунтів, слугують середовищем існування тварин та птахів, забезпечують їжею та здоровим середовищем людей. Вчені підрахували, що близько половини всіх наземних тварин живуть саме в лісах.
І справді, без лісу у всьому його розмаїтті, Земля являла собою б сумну картину. Але за останні 10 тис. років було знищено понад 65 % всіх лісів Європи.
Полісся… Край світлих соснових борів, веселих березових гаїв та замріяних дібров… А ще потрібно згадати вільшняки з кусючими комарами, вербняки в заплавах річок, що дають прохолоду у спекотний день.
У всі часи ліс оберігав та захищав людину, давав їй житло та домашнє начиння. Згадаймо, що в самі буремні роки люди тікали до лісу, що на Поліссі голоду ніколи не вдавалося зібрати такі рясні жнива, як у степу… На жаль ліси Полісся сильно постраждали в останні століття – війни, відбудова господарства, хижацьке використання, меліорація.
Ці біди не оминули і Мезинський національний природний парк. Унікальні для Полісся листяні ліси на Понорницькому опіллі збереглися невеликими шматочками. І хоч лісистість парку складає 38 %, але природних деревостанів дуже і дуже мало. Це біда не тільки Мезинського НПП, це біда більшої частини України: половина лісів нашої держави – штучного походження.
Коли стоїш серед велетнів-дубів Рихлівської дачі чи Вишенської дачі важко уявити, що вся територія навкруги була вкрита такими темними, дрімучими хащами. Кожної осені олені ревли свої шлюбні «серенади», а вночі на галявини виходили на пашу сім’ї зубрів…
Ліс – це не тільки користь для планети, але й ліки для душі. Знаходячись в ньому частота пульсу людини зменшується на п’ятнадцять-двадцять ударів у хвилину, а дихання стає рівніше. Він надихає митців на шедеври та дарує спокій душі.
Тож, бережіть природу! І пам’ятайте: проблема збереження лісів – це проблема виживання людства.
Назар Назаров,
науковий співробітник Мезинського Національного природного парку
